Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму!
Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики.
"Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!"
Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд.
Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!"
Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці.
Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно!
Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів.
"Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!"
Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!"
Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами."
Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу.
Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди.
Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів.
Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD.
Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.
Чуваки, я сегодня расскажу вам свою историю о том, как я запилил шпиганку с закладками ЛСД и опиздюлился в театре. Слушайте, это был такой беспредел, что я до сих пор легаши держу.
В общем, как-то раз я решил замутить ширь с ЛСД 25, потому что стэню я этот гриб, а LSD - это же следующий уровень. Душнилы вокруг меня заморочились и стали говорить, что легче сходить в театр, а не валяться дома. Я, конечно, сначала подумал, что они тупые, но потом решил, что почему бы и нет, ведь театр - это буржуйская хуйня, и там точно будет что посмотреть.
Так что нашли мы театр, я завалился перед представлением, взял шпиганку и законспектировался, чтобы не забыть, что нужно сделать. Тут друзья предупредили меня, что пока я буду ждать начала, лучше не трогать закладку, потому что мозги будут уже не такие ясные.
И вот настала очередь пойти в зал. Честно говоря, я уже начал ширевку прямо в фойе, потому что душа требовала больше, а место подходящее. Но когда я вошел в зал и увидел эту занятую атмосферу, понял, что я тут единственный, кто закладки сделал.
| Я |
Душнилы |
| Эй, чуваки, что тут творится? |
Тихо, блядь, сиди! |
| Этот спектакль - шлак! |
Молчи, не выделяйся! |
| Ну, хуй с ним, я глазами подумаю. |
Заткнись, а то вышвырнут, и я с тобой не связываюсь. |
Ну что, я, конечно, решил, что лучше смириться и просто смотреть эту хуйню, ведь в этот момент моя шпиганка начала действовать. Как изначально предупреждали, мозги стали работать не так ясно, и я начал параноить.
Мне казалось, что все вокруг заговорили про меня, и я стал искать подтверждение своих бредовых мыслей. Вдруг кто-то в зале сказал: "Эй, ты там, наркоман, перестань шуметь!" Я, конечно же, уверен, что это обо мне, и начал нервничать.
Ну и хуйня, что это за театр?
Актеры мне тоже показались какими-то странными, и я уверен, что они специально дерутся, чтобы меня вынудить обратить на них внимание. В общем, я начал ширь качать, и в голове у меня стал еще больше хаос. Это было какого-то дурдома на сцене, а именно так я и ощущал себя внутри.
Однако, когда спектакль закончился, началась истинная драма. Я, под впечатлением от всего происходящего, решил аплодировать, чтобы актеры знали, что они все-таки умеют что-то делать. В общем, я был единственным, кто начал хлопать, а публика на меня смотрела, как на какую-то дебильную мартышку.
Некоторые люди даже начали хихикать и показывать на меня пальцем. Я почувствовал, что меня опозорили и начал чувствовать себя еще более параноидальным. Легаши, конечно, не заставили себя ждать, они прибежали и начали меня разводить.
Ты думал, что наркотики съесть и спектакль развалить - это вау?
Я, конечно, пытался им доказать, что все в порядке, и что я просто оцениваю искусство, но они были непреклонны. В общем, я с ними пару минут словил ширь, а потом меня повели в ближайший участок.
Друзья, эта история показала мне, что ширевка на ЛСД - это не то, во что стоит играть. Теперь я более осторожен с подобными приколами. Но, знаете, иногда вспоминая тот день, я все-таки немного смеюсь над собой, ведь, благодаря моей оплошности, я запомнил этот вечер на всю жизнь.